Твір моїх мрій

В душі моїй не згас, ще сяє образ твій,
Як тільки стрінемось, твій погляд чарівний
Мені бентежить кров.
Я про любов твою, далекий друже мій,
Не марю я вночі, в розпуці навесні,
Нащо мені твоя любов!?

Я зустрічі не жду, не хочу я розбить
Твір мрій моїх святих і в серці погасить
Вогонь життя мого, мій рай.
І ти не жди, і твору моїх мрій,
Що богом став мені в буденщині сумній,
Рукою грішною своєю не займай.

Ти в царстві моїх мрій ввижаєшся мені
Таким прекрасним у такій височині,
Якої в дійсності шукать шкода.
Твій образ – то мій рай, я так люблю його,
Як той фанатик любить божество,
Що світить десь, мов зіронька бліда.

Я зустрічі не жду, не хочу я розбить
Твір мрій моїх святих і в серці погасить
Вогонь життя мого, мій рай.
І ти не жди, і твору моїх мрій,
Що богом став мені в буденщині сумній,
Рукою грішною своєю не займай.

Нащо мені твоя любов!?
Я зустрічі не жду, не хочу я розбить
Твір мрій моїх святих і в серці погасить
Вогонь життя мого, мій рай.
І ти не жди, і твору моїх мрій,
Що богом став мені в буденщині сумній,
Рукою грішною своєю не займай.