Дощ

Приспів:
Я в світлі і в пітьмі, на небі й на землі,
Я там, де дощ і сніг, де пісок і лід...
Я несу тобі одній світ у своїй руці,
Ти побачиш у вікні дощ – це сльози мої...

Дощ ніколи не падав, як тоді,
Так, наче падає останній раз в житті...
Він, ніби, щось сказати хотів,
Боже! Як шкода, що я не розумів...
Чому я вірив їй? Чому віддав себе?
Для чого розказав, що болить мене?
Її слова про любов - це пуста ілюзія
І стандартна фраза: "Давай будемо друзями"
Дощ стукає в вікно, б'є неначе в серце,
Рана болить давно, так, неначе вперше,
А за вікном дощ лиє мої сльози.
Я завжди буду там, де спека і морози.

Приспів.

Я забув про біль, наче був на дні,
Я і друзів забув, та пам'ятав її.
Я писав листи, потім їх палив,
Я вбивав почуття, та таки не вбив!
В неї інші мрії, та мене в них немає,
Тепер я знаю, що диму без вогню не буває,
Вона втекла так швидко, як втікає час...
Є тільки я і вона, та вже немає нас...
В чому моя помилка? Я і досі не знаю,
Тому не скажу і вам, хоча хтось чекає...
Я хочу тільки одного, щоб знала вона –
Коли лиє дощ – це насправді плачу я...

Приспів. (2)