Вічна, як любов

Вічна, як любов була коротка мить,
Коли вуста сказали, що душа
Вже не болить, більше не болить...
Всі слова і дні я ангелу віддав,
Щоб він тебе на небі малював
І свілий німб Бог дарував тобі.

Я піти не зміг відразу й назавжди,
Як білий сніг я бережу сліди,
Щоб ти знайшла шлях до мого тепла,
Краплю свого тепла...

Вічна, як любов буває тільки мить,
Коли душа не тліє а горить
І тане ніч, і туман, туман - оман.
Вічна, як любов була коротка мить,
Коли вуста сказали, що душа
Вже не болить, більше не болить...
Всі слова твої, як вироки звучать,
На сни мої накладено печать.
І плаче час, - та казка не про нас.

Я зібрав цей світ із тисячі зірок
І сотні літ збираю кожен крок,
Щоб ти знайшла шлях до мого тепла,
Краплю свого тепла...

Вічну як любов кохаю кожну мить до сліпоти,
Помру й воскресну знов, як схочеш ти,
Тільки ти, ти – назавжди!..