Марія

E5 A(V)
Бачу тіло її, що в полоні освітлених звуків,
E5 A(V)
Що й сьогодні од всіх поодаль, як і колись,
E5 A(V)
Бачу пальці її, що біжать по темніючій шибі -
G(III) A(V) Em G(III) Dsus2/Gb Em
Пишуть наймення дзвінке для летючої срібної риби,
G(III) A(V) H(IV)
Що з місячних плес відлітає раз і назавжди.

E5 D5
E5 D5

E5 D5 A(V) G(III) Em
Бачу, як жінка прощається з рибою,
E5 D5 A(V) G(III) Em
Бачу, як потім іде самотня - обминає струхлявілий час,
A7 Am Em
І його світло-темну рипучу гойдалку.

E5
У неї жести фатальні,
A(V) A(V) G(III)
Як волосся у блискавки,
E5 A(V)
Її танець весільний має ритми глибокий,
G(III) Dsus2/Gb Em
Що такі, як колодязь зорі,
A7 Am Em
Що такі, як колодязь зорі.

E5 D5 E5 G5 F#5 D5 A(V) (x2)
G7M/E F7M
G7M/E F7M

G7M/E
Бачу пам'ять її,
F7M G7M/E F7M
Що, як вода летюча, має крило нерухоме,
E7M
Бачу сон бездиханний,
A(V) G7M/E
Що вона його на крилі несе обережно,
F7M
Бачу вирій душі,
H(VII) C(VIII)
Що його лише раз надивитися можна –
H(VII) C(VIII) H(VII)
То осінь людська, коли облітає волосся і одяг,
C(VIII) E7M A(V) E7M A(V)
А найпершими – очі... очі... очі...

G7M/E F7M
Бачу осінь таку в останньому дні якої |
G7M/E F7M
У білім гілляччі кісток завівають вітри... | (2)

E7M D#7M/E A(V)
E7M D#7M/E A(V)
G7M/E F7M
G7M/E F7M
G7M/E