Де ти, де я

Ти величезний, наче снігова людина,
Твоє обличчя сяє, мов святий Грааль.
Щоб ти мене побачив я тоді повинна
Чи танцювати? Чи залізти на рояль?
Бо світ, де сяєш ти, то свято неземне.
Знаю я це доля моя:
Усе таке нове, яскраве і смішне,
Як сюди потрапила я?
Де ти? Де я?

З тобою, любий, рівноправні ми партнери
І ми працюємо, як в небі два крила.
Зі мною ти, як лев в компанії пантери
І поруч наші думи, душі та тіла.
А світ, де сяєм ми, то свято неземне
І летить немов на маяк
До нас усе нове, яскраве і міцне.
Знаю я це доля моя.
Де ти? Де я? Де ти? Де я?

Ти щось мене не дуже, друже, надихаєш,
Лише почую голос, хочеться тікать
І ти мені нормально жити заважаєш:
На тебе, любий, гроші треба зароблять.
Бо світ, де сяю я, то свято неземне,
Ти тепер не доля моя,
Бо ти уже не ти, бо я уже не я.
Що мені порожнє ім'я?
Де ти? Де я?

Де ти? Де я? Де ти? Де я? Де ти? Де ти? |
Де ти? Де я? Де ти? Де я? Де ти? Де я? | (2)

Де ти? Де я? Де ти? Де ти? Де я? А я?
Ти - де я, а я - де ти.
Де ти? Де ти? Де ти? Де я? Де я? Де я?
Ти - де ти, а я - де я.

Де ти? Де я? Де ти? Де я?..