Все ніби так само, та все вже не так

Dm/С/В/A/Dm/C/B/A

Dm Gm A Dm С
Так само щезає з дерев тінь в полудень
F C F
І жарке повітря від спеки дзвенить.
A B D Gm
І знову годинник проб'є десь дванадцять,
Gm Dm B A Dm
Все ніби так само, та все вже не так.

А час як і люди кохані відходить...
Лиш вітер заплутався десь у гілках.
І мабуть про тебе вже думати годі,
Все ж ніби так само, та все вже не так...

Іскрами рум'янку палають ще трави,
І може мене ти згадаєш, хоча б...
А твій світлий образ лишився на пам'ять,
Все ніби так само, та все вже не так...