Сіндія

Я перечитую твого листа,
Мене запитуєш: яким я став,
Чи пам'ятаю я Нью-Йорк й тебе,
Твоїх очей сіяння голубе?
Лиш тиждень ми були з тобою вдвох,
Здавалось, нас удвох послав нам Бог.
І я забув про все життя своє,
Лиш ніжно вимовляв ім'я твоє.

Приспів:
Сіндія, в чужім, далекім краї, Сіндія, |
Сіндія, тебе я пам'ятаю, Сіндія, |
Сіндія, тебе й тепер кохаю, |
І вже я сам не знаю, |
Як жити далі маю, Сіндія. | (2)

Казала польською щось про любов,
І цілував тебе я знов і знов,
І все здавалося тоді мені,
Що я живу у безпробуднім сні.
Я відлетів, ти залишилася,
І наша казка так скінчилася.
І став тебе вже забувати я,
Та лист твій знову нагадав ім'я.

Приспів. (3)