Три поверхи

Знову і знов нескінченнії сходи,
На яких день за днем я втрачаю свободу,
На яких мені знову зустрітись з тобою,
На яких мені знов не лишитись собою.
Ось лунає дзвінок — це початок уроку -
І моєї журби припиняються кроки.
Я шукаю "ікси" без надії на вдачу,
Бо ні слова про тебе в умові задачі.

Приспів.
Три поверхи до неба, три поверхи згори,
Тікаю я від тебе, і раз, і два, і три.
Тікаю я від себе, коли ж то відгорить.
Три поверхи до тебе, а серденько болить,
Три поверхи до тебе, а серденько болить...

Знову вчуся дивитись, знову вчуся ходити,
Знову вчуся цей світ і себе розуміти,
По-новому я чую, по-новому я бачу -
І нехай не сміються, я більш не заплачу!
Знаю я відтепер, чому вітер співає
І чия то рука з неба зірку зриває,
Знаю я, що птахів піднімає у небо,
Знаю я, як не знати дороги до тебе

Приспів. (2)