Гроза

Ти, ти знов сьогодні
В полоні дощу,
Слова ховаєш у тишу нічну,
Чомусь боїшся,
Що я не прощу давні образи.
я я не боюся висоти,
Твоєї дивної краси,
Знаю й сама що хочеш ти,
Щоб ми були разом!

Приспів:
Хай плаче за вікном твоїм гроза,
Хай бачить, я сьогодні не одна!
Хай знає, нас тут більше не знайти!
Цю ніч мені належиш ти!
Коли із неба ллють дощі,
Коли втікають десь вночі,
Немовби сльози на щоці, байдужі люди,
Ця ніч поверне нам весну
І знов нам буде не до сну,
І в цю розлючену грозу
Ми разом будем! Ми разом будем!

Ти, ти чомусь не віриш
В вороття,
З кимось шукаєш забуття,
Але ж цілуєш без кінця
Очей моїх сльози.
Нам, нам залишилась
Тільки мить,
Скоро ця ніч вогнем згорить
Та нас не зможуть розлучить
Дощі і грози!

Приспів.

Коли із неба ллють дощі,
Коли втікають десь вночі,
Немовби сльози на щоці, байдужі люди,
Ця ніч поверне нам весну
І знов нам буде не до сну,
І в цю розлючену грозу
Ми разом будем! Ми разом будем!