Золотко

І коли полетять журавлі
З літа-осені в теплі краї,
Сильні крила піднімуть птахів
Аж до неба.
Так і я побіжу, полечу
Сто доріг, сто стежок протопчу
І знайду цю єдину стежинку до тебе.

Приспів:
Коли повіє осінь
Холодом, холодом, холодом.
Застелять клени стежку
Золотом, золотом, золотом.
Я поцілую тебе
Солодко, солодко, солодко.
Я повернусь до тебе
Золотко, золотко, золотко.

Та коли прилетять журавлі,
Зів'ють гнізда, затихнуть бої.
І війною не схоче іти
Брат на брата.
Зачекались мене солов'ї,
Рідне місто та друзі мої,
Зачекалась з дороги мене
Рідна мати...

Приспів.

Ой, на крила візьміть, журавлі,
Та й несіть до святої землі,
Де на віки заснули мої
Побратими.
Не зламались, встояли, змогли,
Тільки в небо, як ви попливли,
І віддали життя молоде
Україні!..

Приспів.