Наш рай

Знаєш, віриш! І дощ мине,
Коли захочеш сильно,
В губи мітиш
І хай говорять інші,
Що ми божевільні,
Ховайся під моїм плащем,
А я сховаю нас від світу,
І де наш рай, коли дійдем
Чи знали б без зими,
Що значить літо?..

Любиш, знаю... І загубивши,
Все спочатку починаю,
Й хай говорять,
У бога собі щастя не здобувши
Не намолять...

Це так просто,
Як краплі дощу на шибі,
За твою любов
Говорити "спасибі",
За випадок й сміливість
Перших речень,
За свободу й ціну
Особистих зречень,
За натхнення, за музику
Чисту в грудях,
За твої поцілунки,
Що мене зранку будять,
І за те, що так віриш
І штовхаєш в спину,
Я без тебе всього лиш
Пуста половина...

І коли сцена замовкає
Й зали ці пустіють,
Я точно знаю чиї руки
Лід мій розігріють!..