Падає зірка

Коли горить вогонь -
Душі не відсторонь,
Хай волошкова ніч
Покличе нас до стріч.
Зоря в зелений плес
Скотилася з небес,
Немов Господній знак,
Щоб я сказала "Так".
Тільки я і ти
В сяйві доброти
І пахкі вуста,
Як зацвіть густа.
Не стишую ходу,
Спішу до тебе, йду
Моя любове, я іду.
Ти поклику не жди,
Іди до мене, йди,
Щоб нам відчути
Ніжність молоду.

Приспів:
Нас пита любов:
Хто кого знайшов?
Підказала вись:
Ви самі знайшлись.
В радості й журбі
Я шепчу тобі:
Для палких кохань
Стань зорею, стань.

Трапляються в житті
Слова немов прості,
А в них жага і жар
Без сумніву й покар.
Скажи мені, промов:
Ти віриш у любов,
Яка в цей темний час
Не раз рятує нас?
Зірка неспроста
Впала у жита,
Кликнула до стріч
В цю духмяну ніч,
І я прийшла, прийшла,
Як промінець тепла
Й повірив ти, що я – зоря.
Щоб чулось в тиші трав,
І в пахощах отав,
І в шепоті верби: Люби...

Приспів.