Білі лілеї

При відчинених дверях танули сліди
І не брав мене вже страх: звідки і куди
Пішла моя любов, що колись була...
Чаша кави на столі дикої, як яд,
Темно сірі хмари слів сказані підряд...
Нема... Змила з дощем вода...

Приспів:
А осінь мете лист зелений,
І вже не прийде він до мене...
Даровані білі лілеї
Вже будуть для неї...
Ті квіти і я покохала,
І зради від них не чекала,
Та я їх віддам на прощання,
Як мертве кохання...
Як мертве кохання...

Хай відчиню я вікно, хай зірву вуаль,
Хай відкрию рани знов, хай зітре печаль
Дощем в темні осінні дні!..
Моє серце ще кричить, б'є надія скло,
А уста зів'яли вмить, мов і не було...
"Люблю!" - вже не скажу тобі!..

Приспів.

Як мертве кохання...