Зелені лани

Де ви тепер, зелені лани,
Річка в долині та сонячні дні?
Де весь у хмарах білих небокрай,
Нашої любові нескінченний рай,
Де ми закохані йшли по зеленим ланам...

Спалені сонцем зелені лани,
Річка, долина, зникли вони
З вітром холодним, що серце пройняв,
Нашу любов в одну мить зруйнував...
Де ж ви, зелені лани, де ми йшли?..

Ніколи так і не дізнаюся,
Чому сама пішла ти в темряву нічну...
Знайду чи ні я правду на землі?..
А голос твій звучить...
Він ще звучить в мені...

Я тебе завжди буду чекати,
Коли твоє серце втомиться блукати,
Ти зрозумієш – вертатися пора
Знову додому, де ніби вчора
Йшли ми з тобою по зеленим ланам...