Золотий листопад

Золотіє в багрянцю цей Листопад,
Встеляє жовто-червоний килим до ніг.
На твої коси розсипає листя сад,
На долоні падає перший білий сніг...

Я запрошую в золотий листопад,
Де пломеніє полум'ям калина,
А під сонцем осіннім доспів виноград,
Закоханим дарує щастя жоржина...

Я розпалю для нас в каміні вогонь
І наллю червоне вино в бокали,
І доторкнуся ніжно до твоїх долонь,
І зігрію, щоб холоду зими не знали!..

Запрошую на вальс, як місяць зорю,
Bідчути твою любов, земне тепло!..
Розплету по плечу пишну довгу косу,
Обніму до себе лебединим крилом!..

З твоїх очей витру осінню печаль,
Листопад у танці нас закружляє,
Полетимо на крилах вітру в синю даль
Там, де весна, холоду зими немає!..

Глянь, в багрянцю сонця сяє листопад!
Двом лебедям осяює путь в тумані,
І немає розлуки, навіть в снігопад,
Коли два серця нерозлучні в коханні!..