Матіоловий сон

Чемно відмовився вечір від ночі,
Тихо покинув престол,
Подарував їй ментолові очі
Й запах кількох матіол...
Він їм наказував ранку діждати
І передати йому, щоб той не смів
Навіть вітром чіпати
Ночі цнотливу пітьму!..

Приспів:
Спи, моя дівчинко, я відмовляюсь
Спокій порушити твій...
Хай тобі сниться, що я дочекаюсь
Ранку з-під сонячних вій...
Хай тобі сниться, що я покотився
Вітром у дальні степи...
Щоб матіоловий сон не розбився,
Спи, моя ластівко, спи!..

Сон нам наказував ранку діждати,
І пам'ятати мені, щоб я не смів
Навіть пальцем торкати
Радість мою уві сні...
Поруч прощання, а ранок ще ближче,
Морок на клаптики рве,
Рве матіоловий сад, над яким ще
Сон твій красиво пливе...

Приспів.