Висота

Ми згоріли у полум'ї щастя свого...
Ми, коханням окрилені, йшли на вогонь...
Ми літали над містом, над часом, над снами...
А сьогодні немає нічого між нами...
Ти для мене створив небеса золоті...
Ти навчив мене жити на цій висоті...
Твій самотній кораблик внизу пропливає,
Бо віднині між нами нічого немає...

Приспів:
Немає рук твоїх,
Холодних чи жагучих...
Немає вуст твоїх,
Грайливих чи беззвучних...
Нема тепла в морози злі...
Нема ні сонця, ні землі...
Є тільки сум і самота,
І ця смертельна висота...
Немає рук твоїх,
Холодних чи жагучих...
Немає вуст твоїх,
Грайливих чи беззвучних...
Нема тепла в морози злі...
Нема ні сонця, ні землі...
Є тільки сум і самота,
І висота...

Була повною квітів, а зараз пуста
Ця квартира, ця перша моя висота...
Я в минулому часі замкнуся надовго –
Адже більше між нами немає нічого...

Приспів.

Немає рук твоїх,
Немає вуст твоїх,
Нема тепла в морози злі...
Нема ні сонця, ні землі...
Є тільки сум і самота,
І ця смертельна висота...
Немає рук твоїх,
Холодних чи жагучих...
Немає вуст твоїх,
Грайливих чи беззвучних...
Нема тепла в морози злі...
Нема ні сонця, ні землі...
Є тільки сум і самота!..
Є тільки сум і самота,
І висота...