Ще не осінь

Іще не осінь... Звідки ж пада лист?..
Жовтавий відсвіт на твоїм обличчі,
Вітрів лякливий і облудний свист,
І неба вись, що раптом закурличе...
Не зупинити ці тугі дощі,
Вже й парасольку обриває вітер,
А ти стоїш у світлому плащі,
Іще не осінь, але вже не літо...
Іще не осінь... Іще не осінь...
Іще не осінь, але вже й не літо!..
Іще не осінь... Іще не осінь...
Іще не осінь, але вже й не літо!..

Іще не осінь... Та, скажи, чому
Так смуток в душу тиснеться охоче?..
Вечірня далеч, зовсім не в пітьму,
Покірно й певно подивилась в очі...
Іще не осінь, а в твоїх очах
Застиг туман і прохолода рання,
Летить навскач наївне дитинча,
Калюжами останнього ридання...
Іще не осінь... Іще не осінь...
Іще не осінь та вже вже нема кохання!..
Іще не осінь... Іще не осінь...
Іще не осінь та вже нема кохання!..

Іще не осінь... Б'ється у шибки
З люстерка зайчик спритний і тривожний,
І не від нього дивний зблиск руки,
І на твоїм лиці промінчик кожний...
Намоклі трави листя і кущі,
З рук парасольку вириває вітер,
А ти стоїш у світлому плащі,
І все здається, що буяє літо...
Іще не осінь...