Щось тебе не видно...

Щось тебе не видно,
Щось тебе не чутно,
А мені ж без тебе смутно,
Ой, як смутно...
Серце зачинилось
Ключем журавлиним,
Що в пошуках літа
За обрій полинув...
Та й там загубився
В хмарах каламутних,
А тебе, любове,
Не видно, не чутно...

Ти б хоч показалась,
Без фальшів одначе,
Бо я тебе досить
Несправжньою бачив.
Прийшла б, запитала,
Як мені живеться,
Відкрила б назавжди
Моє хворе серце –
Вилетіли б з нього
Стуки, стуки, стуки,
Покотили геть би
Камені розпуки...

Що ж ти не приходиш,
Може, де блукаєш?
Чом себе тривожиш
І мене лякаєш?
Дні дощем спливають
У брудні потоки,
Мов струєні ріки,
Як безмовні роки...
А тебе не видно,
А тебе не чутно,
І мені без тебе смутно,
Ой, як смутно...