Коханому

Коли за обрій сховається
Сонечко, землю осяє Зоря,
Сяду замріяно біля віконечка
Миленького дожидать...

Щоб не спіткнувся ж ти,
Серденько-легіню,
Я промету всі стежки!
Щоб не забув ти про мене,
Мій суджений,
Буду для тебе цвісти!

Коли за обрій ховається
Сонечко, вечір на призьбу сіда,
Знову глядітиму в твою
Стороночку, радість, відрадо моя!

Здрастуй, мій любий,
Коханий, омріяний,
Ти – моє Сонце і Світ!
Як притулюся я до твого
Серденька,
Радістю Всесвіт бринить!

Щоб не спіткнувся,
Не впав, мій лебедику,
Місяця прошу: Світи!
Йди по стежиноньці,
По моріжечковій,
До мене, серденько, йди!

Ти, моя Ладонько,
Моє коханнячко, –
Всенький предобрий мій світ!
Біля тебе, мій хороший,
Так затишно,
Без тебе ж серце щемить!