Вона

Там, де сонце сходить,
Там, де місяць ходить,
Я туди дісталась,
Я про все дізналась...

А вона думала-гадала,
В місяченька все питала.
Прошепотів їй місяченько:
Ти не сумуй, моя миленька!
Там добре йому без тебе,
Ти більше йому не треба,
Закриті порожні звуки,
Життя це не лиш розлука!..

Вітер один знає,
Хто мене шукає,
Я ж спитаю сонця:
Де моє віконце?..

Якже знайти мені дорогу?..
А я блукаю знову й знову...
Ти не журися - скаже сонце -
Я покажу, де те віконце!
Я проведу тебе до нього,
Серце твоє заграє знову,
Знову душа твоя зрадіє,
І поселиться в ній надія!

А я починаю все спочатку,
Я забуваю біль і втрату!
І не буде більше суму й жаху
У очах моїх, очах твоїх!..