Звичка

Привіт, ну, як ти там тепер,
Коли мої думки оминають тебе?..
Коли до спільних фото любов мине,
І почуття нова весна не поверне...
Тобі, мабуть, трохи легше,
Бо нові обійми гріють твою душу
І рукам тепліше...
Цю сторінку вже не перепишеш,
Як є залишим...

Приспів:
На серці табличка:
Це не кохання, а лише звичка...
Руками закриває обличчя
І тихо плаче у вікно вона...
Їй досі незвично,
Коли словами, ніби навічно,
Та в обіймах періодично
Не відчуває тепла...

Чи голосно грає?.. Чи ледве їх чути?..
Очами шукати, а серцем забути...
Що вчора було, сьогодні вже згасло...
Як би не було там, як би ти не звикла,
Знову ти сумуєш у вікна...
Як би не було там і як би ти не звикла,
Знову в голові твоїй слова:

Приспів.