Квітень

Без тебе знову проходить весна,
Наші почуття - немов вітер,
Як тебе люблю знають небеса,
Те, що я один, знає квітень.
Ти бережно тримала моє серце,
Відверто говорила: Немає сенсу.
Я так хочу бути поруч,
Бо час дуже швидко несеться...

Приспів:
Швидко плине час,
Всі думки, немов вітер,
Життя - це не для нас,
І не про нас цей квітень...
І з чистого листа,
Починати як хотів я,
Між, нами як роумінг мобільний,
Ми чекаєм кінця божевілля...

Вже завтра все стане умовно простіше,
Згадаю про тебе, спитаю: Навіщо
Життя ми сприймали, як забавку?..
Мій літак у зворотньому напрямку...
А вчора - розлука і втома -
Не крапка, а - кома...
І кожного ранку в квартирі нікого,
І жодного слова про нас
У розмовах по телефону...
А я й не помітив, як стали ми
Зовсім інакшими людьми...
Не нам судити квітень
Та спробуй уяви...

Приспів.