Тантра

Знову вечір, і зорі на небі горять,
Місто спить, лиш у вікнах вогні миготять,
І в одному із них ти так само не спиш,
З філіжанкою кави на канапі сидиш...
Ти далеко від мене, між своїх світів,
До твого краю весни не знайти мостів,
Крикну в ніч, а відповість луна...

Я втікав від самоти, я не знав, де ти,
Я тебе шукав - та не міг знайти...
На столі лежать без адрес листи,
Замість підпису сльози, вияв самоти...
Лише ім'я твоє, як музика сумна,
Крикну в ніч, а відповість луна...

І пізно напевно просити пробачення,
Сльози і слова уже не мають значення,
Не встигли образи переповісти,
Розбіглися по різні сторони міста...
Знову вечір, і зорі на небі горять,
Місто спить, лиш у вікнах вогні миготять,
Крикну в ніч, а відповість луна...