Квіткою

Слухай, я гуляв вночі
Із холодними думками,
Шо я не такий, як всі,
З візерунками й квітками,
Шо не їжджу на таксі
І тусуюсь з диваками,
Стало мокро на душі,
Хоч не з босими ногами...
Слухай, я гуляв вночі
І побачив під парканом
Ту малу у всій красі,
Що сумувала між зірками,
Бо була не так, як всі,
З візерунками й квітками,
І я сказав їй, йоу, постій,
Спалахнуло щось між нами!..

Приспів:
І в раю, і в бою,
Будь мені квіткою,
Я водою тобі буду!..
І в гаю, і в чужім краю,
Будь мені квіткою,
Я землею тобі буду!..

Тепер зранку і вночі,
І під сонцем й під зірками,
Й коли мокрі, як хлющі,
Бережем іскру між нами.
Хочем - їздим на таксі
Із відкритими вікнами,
Хочем - падаєм в кущі,
І тусуєм з диваками...
Я з тобою лиш навчивсь
Бачить душу не очами,
Я з тобою лиш відчув,
Як читати між рядками,
І нехай жорстокий світ
Ще позмагається із нами,
Бо ми не такі, як всі,
А з візерунками й квітками...

Приспів.

І в гаю, і в чужім краю,
Будь мені квіткою,
Я землею тобі буду!..