Зарево

Холодно так у моїм пустім храмі...
Та серед льоду з'являєшся ти,
Я – вже не я – в невагомому стані,
Хвилює одне: Як цю мить вберегти?..
Може, ти – сон? Тоді я не прокинусь!..
Дивлюся на тебе й руйнується лід.
З твого полону... Не хочу, не вирвусь!
Навіки лишив у душі моїй слід!..

Приспів:
Заревом, раптовим спалахом
Ти так чарівно зупиняєш час,
Всесвіт поміж нас!..
Заревом в грудях засяяло,
І так нестримно тане-тане лід!
Ось він – сонця схід!

Кличе минуле тебе безупинно,
Не піддавайся оманам слизьким!..
Ось вона я – твоя вірна, єдина!
Не віддаляйся! Будь поруч, близьким!

Приспів.

На роздоріжжі не стій, там примара,
Крок не в той бік просто знищить мене.
Силою гір і кипінням вулкана
Ти зцілюєш зранене серце моє!

Приспів.

Зарево!..