Пісня про гарну дівчину

Як тільки небо скривається в пітьмі,
До неї знов приходять дивні сни,
В своїх снах бачить як горить вода,
І так приваблює вона...
В високих горах десь полює птах,
Шукає здобич в дивних її снах,
Але вже зранку знов лежить роса,
І прокидатися пора.

Приспів:
І кава зранку - кращий її друг,
І теплий душ розбудить в ній наснагу,
І на балконі тішиться вона,
Бо сонця промені так зігрівають!..

На струнах грає музику свою,
Наче у душу дивиться мою,
І закохатись в неї Бог велів,
І так з нею бути я хотів!..
Та кава зранку - кращий її друг,
І теплий душ, що будить в ній наснагу,
І на балконі тішиться вона
Від сонця променів, що зігрівають!..
І бувають же дива, бо вона така одна,
Така прекрасна, як весна, щоб її я
Покохав, щоб пісні я їй писав
І все на щось чекав!..

Приспів.

Так зігрівають!..