Вірність лебедина

Ми дивились, як лебеді плили,
І удвох обіймались крильми,
Ніби щастя від вітру
І тепло, що було, берегли!
Кажуть, лебеді вірні до скону,
Та, на жаль, ми так не змогли,
Вони разом летять крізь безодню,
Ну, а люди, чомусь, хто куди...

Приспів:
Вірність лебедів є немов казка,
Їхній світ не зламають вітри!..
Якби добре, щоб хоч мала частка
Була з цього також між людьми!..
Нам би тільки промінчик світанку,
Теплий подих ранкового дня,
Щоби любові ясна забаганка
Зігрівала коханням серця!..

Він як лицар її обіймає,
Наче щит, захищає від біди,
її біль так як свій відчуває,
І дарує їй ніжності світ!..
А вона, ніби зірка вечірня,
Та, що світить у темні часи!..
Її очі, в них ніжність і пісня,
І радіє, що разом вони!..

Приспів.

Бачу в лебеді стільки надії,
Які мир принесуть у серця...
Без війни, без страху і стихій,
Як політ до нового життя!
Нам би світ, де тиша панує,
Де любов, а не біль у очах!..
Де ніхто свої мрії не губить,
Де тепло від обіймів в серцях!..

Приспів.