Виринаю

Половина провини моєї,
Знаю, що прогадав,
Певно марно чекав,
Суті не помічав...
Ти не здатна долати зі мною
Довгий шлях без води,
Я не змушую іти,
Звикну до самоти...
Ззовні все так, як я захотів,
Але воював завжди проти стін
Глухих, твоїх...
Слово на слово множили ми,
Склеїти ціле без половини
Не вийде... Не вийде...
Я поставив все на паузу,
Вірив, що мелодія твоя жива,
Іще жива...
Ніби став прозорим озером,
Ти на дні лиш бачила
Свій силует, золото монет...

Приспів:
Виринаю!.. Виринаю!.. |
Я не потону!.. |
Я від тебе йду!.. |
Я від тебе йду!.. | (2)

Завмираю два кроки до раю,
Немає сил далі йти,
Не придумав мети,
Я хотів би, як ти
Забувати, не знати жалю,
Що на серці люта зима,
В жилах кров не текла,
Як зі мною була....
Так, я не той, хто
Зорі з небес взяв і дістав,
В долоні поклав твої... Твої...
Запечені рани рвані від слів,
І я за весь час тобі не вгодив
Знову і знову...
Я поставив все на паузу,
Вірив, що мелодія твоя жива,
Іще жива...
Ніби став прозорим озером,
Ти на дні лиш бачила
Свій силует, золото монет...

Приспів.

Виринаю!..
Я не потону!..
Я від тебе йду!..
Я від тебе йду!..

Приспів.

Я не потону!..
Я від тебе йду!..
Я від тебе йду!..

Приспів.