Зимова вишня

Ще один твій день мина,
І ти йдеш одним-одна.
Перший снігопад до міста завітав.
День за днем іде від нас,
І все швидше плине час,
І туманом білим річку огорта.
Нікуди спішить.
Ніч - самоти полон.
Та й удень життя, немовби сон.
І насниться знов,
Що ви й тепер удвох,
І сльози ллєш, що вже нема його.

Вишня, вишня, зимова вишня,
Прекрасних ягід аромат.
Сніг усе замітає колишнє,
Не повернути вже назад.

Тільки голоси чиїсь,
Дзвонячи вночі кудись,
Помилково набирають номер твій.
І пірнеш під ковдру ти,
Щоб сховатись від біди,
І оплачеш незбуття твоїх надій.
Нікуди спішить.
Ніч - самоти полон.
Та й удень життя, немовби сон.
І насниться знов,
Що ви й тепер удвох,
І сльози ллєш, що вже нема його.

Вишня, вишня, вишня зимова,
Остання жменька смакоти,
Сніг ляга на землю вже знову,
І ви не винні, він і ти...