Обнуляю

Почуття до тебе це те, що не пояснити.
Це відчуття розквітає, ніби квіти,
Десь глибоко у серці, потім — у душі.
І я, напевно, давно на межі,
Щоб сказати, що маю, що я кохаю
Без зайвих думок.
І кожен погляд твій,
Котрий на собі зустрічаю,
Це як повітря ковток!..

Приспів:
Я обнуляю все, що було колись,
З тобою наяву всі сни збулись.
У мегаполісі, де мільйони людей,
Ми змогли знайти саме ті погляди
Таких рідних очей...

Ніби не діти, чудес не буває...
Тоді, що це в повітрі літає?..
Що ніби зупиняє час
Тільки навколо нас?..
Я тебе обіймаю так, ніби востаннє,
До хрусту кісток.
І кожен погляд твій,
Котрий на собі зустрічаю,
Це як повітря ковток!..

Приспів.

Раз - погляд, два - закохались,
Три - хочеться бути поряд,
І якби не намагались контролювати себе,
На рахунок чотири ми обнулили все!

Приспів.