Літаєм

Вечір мовчить, мов чекає на щось -
Захід сонця, а може на дощ...
Іду на зустріч до свого кохання!..
Вони інші і вірять в дива,
Схожих точно на неї нема!..
Ідемо поряд, як довго, не знаю...
Куди не питаю,
Вона просто летить, мов метелик,
До свого маленького раю!..
Біля нього все квітне,
І я розумію, що з ним я літаю!
З нею літаю! З ним я літаю!
З ним я літаю!.. З нею я літаю!..
З ним я літаю!.. З ним я літаю!..
З нею я літаю!.. З ним я літаю!..

Та вітер несе у долонях
Усе те, що маю для того,
Щоб віднайти щастя!..
Дорогу та мрії прикласти,
І бути надійним, і сильним
В негоді і в пастві!..
Я не знаю, де спокій знайдем
Одним тихим днем,
Я знаю, коли не питаю...
А я лечу, мов метелик,
До свого маленького раю!..
Та навкруги все розквітло,
І я розумію - літаєм!..
А ось ми літаєм!.. | (6)

Ми літаєм!.. Ми літаєм!..