Відпустити

А ми були сплетені
Сумними цими днями,
Загублені, стомлені до нестями...
Трималися!
Тримались, що є сили,
Один за одного!..
Один за одного!..

Але вже час відпустити...
Відпустити...
Хай в спину дме тобі
Лиш теплий вітер!..
Шкода, але прийшов час
Відпустити! Відпустити!..
Тож я відпускаю тебе!..
Лети-лети! Відпускаю тебе!

А у полоні совісті
Загубились дві зажурені
Душі... Душі...
Може зухвало та наважилася
Зізнатися в усьому лише собі,
Хоча б собі!..
Відпускай, не бійся ти!
Закарбується на тілі твоєму
Мій слід... Мій слід...
Відпускай, сміливим будь!
Відпускай, коли щемить у грудях,
Так слід, робити так слід!

Відпустити... Відпустити...
Хай в спину дме тобі
Лиш теплий вітер!..
Шкода, але прийшов час
Відпустити! Відпустити!..
Тож я...
Відпустити... Відпустити...
Хай в спину дме тобі
Лиш теплий вітер!..
Шкода, але прийшов час
Відпустити! Відпустити!..