Украду тебе

Весна нас поєднала з тобою...
Благословила під небесами.
Купала щастя в цвіті весною, -
Щоб світилися очі зірками.

Зима не впускала тебе до мене, -
Роз'єднала наші дороги, стежки.
І так ревнувала мене до тебе,
Закрила, як пташку, на ключ на замки.

Украду я тебе у лютої зими, -
Поведу у казку - трави духмяні.
Зацілую уста сонечком весни,
Подарую зорі на світанні.

Я - не король, і не циган барон...
Від грози, дощів, зими захищу!
Повезу тебе у казковий сон,
До ніг море квітів весни встелю.

Я, як пташка, була у неволі,
Згорала без любові у журбі.
Дивилась у вікно на тополі,
В небокрай - його очі голубі.

Прийшла зима у весну, у мій сад,
Замела райські сади снігами...
І на ніжні квіти впав снігопад,
Без тебе в'яну під дощами...