Афини

Може хто знає, єк рай виглідає?
Може хто знає в кого спитати?
Нашо будемо дурно шукати,
Якшо є ти, я й Карпати!

Ми з тобою пройдемоси по плаю,
І моя рука в твоїх руках...
Дивис, мій миленький,
Тут я маленьков
Бігала босов по царинках.
І на світі більше раю,
Як той, шо ти сам собі найшов.
Я його виділа, я йго знаю,
Там і жиє любов!

Приспів:
А там ростут афини, афини
В лісі за горбом!
І як то так трафило, трафило
Бути нам разом?
А там ростут афини, афини...
Ягидочок смак.
То є моє вічне літо
На твоїх губах!..

Може в тім раю сонце не спит?
Може там душі прозорі?
В кого спитаю - кождий мовчит.
Добре, шо ми є і гори!

Ми з тобою пройдемоси по краю,
Де мрії пилуютси в вітрах.
Дивис, мій миленький,
Тепер наш маленький
Бігає з нами по царинках!
І немає на світі більше раю,
Як той, шо ти сам собі найшов.
Я його виділа, я йго знаю,
Там і жиє любов!

Приспів.

Враз життє єк гіркі ягідочки,
А з тобов - солодкі, та як мед.
Най там кажут, хто, шо собі схоче,
Ми є вічні, та як сей момент,
Коли ростут афини!..
Коли ростут афини, афини
В лісі за горбом!
І як то так трафило, трафило
Бути нам разом?
А там ростут афини, афини...
Ягидочок смак.
То є моє вічне літо
На твоїх губах!..