Зорепад

Ти, ніби зорепад, |
Пай-ва-па-па-па! |
Я, ніби зорепад, |
Ва-па-пай!.. | (2)

Нам не треба слів
Окрім музики,
Було добре та й...
Не жилось, як слід,
Я у ванну сіль,
Ти без цукру чай...
Я вдихаю дим,
Отже був вогонь
І окситоцин,
Ти, мов ангел на землі,
Ти, мов ангел, а я ні!..

Приспів:
Ти, ніби зорепад,
Хочу побачити невловиме!..
Тисячі моїх вад,
І чарівні
Одні мої крила!..
Ти, ніби зорепад,
Нас, як в кіно,
Неодмінно розкине!..
Лінії автострад,
І чарівні
Одні твої крила!..

Складаю стисло у вірші
Спогади, крила,
І лечу у сні...
Та насправді, я падаю...
Мої обійми так печуть,
Та я без крил не полечу!..
Бачу, та не дістаю, бо

Приспів.

Ми були десь там, |
Там, де не було підстав |
Не цілувати ці вуста, |
Цілувати ці вуста... |
Напишу листа |
Я на спалених мостах, |
Як пам'ятати ці вуста, |
Пам'ятати ці вуста!.. | (2)