У горах, де любов

Речитатив:
Ти прийшла — і світ ожив,
І Карпати заспівали!..

Між гір стрімких, де сяє неба даль,
Ми знову стрілись — в серці палахтить.
Там, де тече джерельна світла грань,
І серце піснею в мені дзвенить.
В Карпатах світиться душі весна,
І пахне медом тиша між смеріч.
Тут ти прийшла — як диво осяйна,
Мов з неба зірка в місячную ніч!..

Приспів:
В синіх горах ми з тобою
Стали ближчі до весни!..
Заспівали над водою
Наші спільні голоси.
Поцілунки, мов пелюстки,
Полетіли між лісів!..
Це кохання, чисте й хрустке,
Мов із казки, мов зі снів!..
Це кохання, мов зі снів!..

Ми йшли стежками, мов крізь світ живий,
Де квіти слали нам свій аромат.
Тремтів чортополох від слів палких,
І шепотів про щастя водограй...
Тебе тримав я за тремтливу руку,
І чув, як б'ється серце — у мені.
Було усе: признання, погляд, муки,
Та головне, що ми тепер одні!..

Приспів.

Коли з тобою ми на самоті —
Зникає все: і шум, і суєта.
І тільки зорі світяться в житті,
Як знак, що ти — моя одна мета!..
Нехай летять роки, мов журавлі,
Та не згаса любов у глибині!...
Бо ти одна, одна в цілому світі —
Весна в душі й розрада в самоті!..

Приспів.