Між нами даль

Ти снишся знов, коли зоря горить,
І серце тихо шепче: Ти - лиш мить...

Останні краплі літнього дощу
Навіюють в душі тривогу,
Та з пам'яті ніяк не відпущу,
Як щастям простеляли ми дорогу.
Були в розгарі літа ми удвох,
Удвох ділили радощі кохання!
Та все минуло, в пам'ять відійшло,
Як не хотілось нам того прощання...

Приспів:
І ти одна, і я один, між нами даль,
Моя любов, моя журба, моя печаль...
Та в сон прийдеш, солодкий сон, |
Де ти і я, |
В мої долоні упаде твоя зоря!.. | (2)

Вже осінь тихо стукає в вікно,
Вечірнім смутком землю огортає.
Та в серці спомин ніжний все одно
Про дотик рук і карих віч витає...
Я кожну ніч у мріях йду до тебе,
Щоб відчувати подих твій в тиші!..
І навіть в час розлуки синім небом
До тебе линуть зоряні пісні!..

Приспів.

Десь у думках ти знов мене стрічаєш,
В карих очах твій вогник не згасає.
Я, наче птах, до тебе повертаю,
Бо лиш з тобою щастя своє знаю!..
І хай між нами відстань і тривога,
Я все одно знайду свою дорогу,
Щоб в тишині тобі сказати знов:
Ти — моє серце! Ти — моя любов!

Приспів.

І навіть крізь роки тебе знайду,
Щоб знов тобі сказати: Я люблю!..