А за вікном дощить

Осінній дощ торкає шибку тихо,
Мов шепіт твій у пам'яті живе.
І кожен подих вітру стеле лихо,
Бо у душі самотність вже пливе...
В тумані місто світиться ліхтарно,
І мокрий лист лягає на шляхах.
Твоє ім'я звучить мені так гарно,
Хоч знаю я, ти лиш у моїх снах...

Приспів:
А за вікном дощить
І віє прохолодою,
А серце так щемить,
Коли тебе нема...
А за вікном дощить,
Із клена листя падає,
Вже осінь, і ще мить -
Й до нас прийде зима...
Але тебе нема, нема...

Сумна ріка в осінньому розливі
Несе журбу в далекі береги...
Я б розповів, як серце тліє в зливі,
Та не почуєш, бо далеко ти...
Іще хвилина — ніч зімкне вуста,
Сховає місто в ковдрі із туману.
А я в думках лечу крізь небеса,
Щоб обійняти знов тебе, кохану!..

Приспів.

Твої слова, мов полум'я в душі,
Воно горить, коли тебе згадаю...
І кожен день, так віриться мені,
Що знов тебе в обіймах відчуваю.
Крізь дощ і ніч іду в думках до тебе,
Щоб хоч на мить зігрітися любов'ю.
Мені так хочеться торкнутись твого неба,
І залишитися назавжди із тобою!..

Приспів.