Обеззброєна

Не кричу, не мовчу... Сонну,
Ти застав би мене обеззброєну
Без прикрас, без думок, без одягу,
Голос ніжністю зафарбований...
І заплутані надто коси,
Тепла постіль ще не застелена,
Тінь по шкірі, проміння - полоси,
Тіло залпом п'є ранок трав'яний...

Приспів:
Ти б занурився в запах прянощів
Золотистих моїх локонів,
В стрімкий запах гарячих дотиків,
В їдкий запах нічної осені...
Кожній родимці б назву вигадав
І дивився би мовчки голодно
В обеззброєну від бажання
Без прикрас, без думок, без одягу!..

Я твоїми руками зв'язана,
В них так солодко стало дихати.
Їм віддатись не зобов'язана,
Та мої слабкості стали сильними...
І заплутані надто коси,
І голос ніжністю зафарбований,
Світло сонця - по шкірі полоси,
Ти застав би мене обеззброєну!..

Приспів.

Знаєш, як серце пораниш,
Якщо мене ти обманеш!..
Може я, навіть, загину
Раніше, ніж кохати відвикну...