В сутінках печалі

Я кричу в тишину,
Чи чуєш? Чи чуєш?
В безмежжі темряви
Лиш ти існуєш... Та
Чи насправді ти любиш?..
Бо якщо ні, чому ж
Рятуєш, рятуєш?..
Пам'ять ріже, наче
З скла, залишає шрами...
Між словами й тишею
Розчиняю плани...
Я би втік, та не втечу,
Ти в мені назавжди,
Мов примара, що веде
У безкраї пастки...

Приспів:
Чую голос твій я завжди
В сутінках печалі...
Твої сльози із кришталі
В темряві розтали...
Поцілуй мене вустами,
Забудь усі жалі!..
Бо коли ти поруч, мила,
Тону в тобі завжди...

Твоє ім'я в мені,
Мов ранкова тиша,
Його несу собі, напевно,
Вже до кінця,
В очах твоїх тепла
Шукаю я спасіння...
Без тебе весь цей світ
Втрачає все значіння...
У твоїх обіймах страх
Мій розпливеться...
Хоч хотів втекти,
Але усе дарма!..
Скільки б не ховався,
Пам'ять не минеться...
Бо чую твій шепіт
Досі я, мила...
Тільки моє серце
В твоїх руках б'ється!
Розтрощи його,
Якщо сильно бажаєш!
Пробував забути
Та все не вдається...
Тому повернусь сюди
Я кожен раз,
Лише ім'я прокажи...

Приспів.

Чую голос твій я завжди
В сутінках печалі...
Твої сльози із кришталі
В темряві розтали...