Вечірні пісні

Сонце низенько, вечір близенько,
Сонце низенько, вечір близенько, |
Спішу до тебе, моє серденько! | (2)

Тихо над річкою, ніченька темная,
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Cумно зітха верболіз...
Нічка розсипала зорі сріблистії -
Он вони в річці на дні.
Плачуть берези по той бік кудрявії,
Здалека линуть пісні.

Ой, ти, ніченько, чарівниченько, |
Не смути моє біле личенько! | (2)

Ой, ти, ніченько, зоре ранняя, |
Ждала милого до світання... | (2)

Ой, ти, місяцю, я - зіронька ясная!
Ой, ти, парубок, я - ж дівчина красная!
Ой, ти, парубок, я - дівчина красная!
Ти в саду гуляв, я тобі коня пасла!

Ой, не світи, місяченьку,
Не світи нікому,
Тільки світи миленькому,
Як іде додому! Як іде додому!

Світить місяць, світить ясний,
Ще й зіроньки миготять.
Не пускає мене мати
В сад вишневий погулять.
Пусти ж мене, моя мамо,
Я там довго не буду,
Защебече соловейко, |
Я його послухаю! | (2)

Місяць на небі, зіроньки сяють,
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає, |
А козак чує - серденько мре... | (2)

Пісня та мила, пісня та люба,
Все про кохання, все про любов.
Як ми любились - тай розійшлися, |
Тепер зійшлися навіки знов. | (2)