Тихий ліхтар

Вечір знову спускається тихо,
Притуляє до вікон прохолоду,
Із кімнати виходить зітхання, ніби
Дим від запаленого диво-роду...
Тихий ліхтар горить десь за склом,
Малює кола світла на стінах...
Я згадую все, що було між ним
І мною, у цих наших глибинах...

Приспів:
Може, це був лиш сон, мов туман,
Що розвіявся вранці безслідно?..
Та лишив в серці цей давній шрам,
Що болить мені тихо і видно...
Тихий ліхтар мого дивного сну,
Не даси мені впасти у прірву!
Я тебе в цю ніч знову згадаю одну,
Поки місяць пливе над обривом...

Помалу спливають години і дні,
Змінюються обличчя та назви,
Тільки пам'ять шепоче щось мені
Про ті миті, що були прекрасні...
Залишаю на столі недопитий чай,
Забуваю про справи і дати.
Лише погляд твій в пам'яті, не прощай,
Він єдиний зміг мене тримати!..

Приспів.

Іноді хочеться просто мовчати,
Дивитись, як падають зорі униз.
Нічого не знати, нічого не ждати,
Забути, хто я, і для чого цей бриз...
Але є той ліхтар, він горить завжди,
Навіть, коли всі свічки погасли!
Він веде мене далі крізь біль і дожди,
До того, що колись ми створювали!..

Тихий ліхтар... Мій ліхтар
Горить лиш для нас...