Півонії

Вона сильно любила півонії,
Завжди ставила на підвіконня їх!
Але червень вже скоро закінчиться,
Сум проявиться на її вилицях...
Край її вікна ваза вже пуста,
Бо хотіла лиш одного — його нема...
Висохла вода хай як плакала,
Вмієш любити — умій і прощатися!..
Місто спить, а ти знову не виспалась,
Намагалась у снах знайти істину...
Вранці викинеш спогади місяця,
Тільки запах у скронях залишиться...
Де ж тоді була, коли я цвіла?
Цінуєш щастя вже тоді, як його нема...
Висохла вода хай як плакала,
Вмієш любити — умій і прощатися!..

Приспів:
Хто тобі був твій хороший друг?
Той, чий голос ти досі згадуєш?..
Хто тобі був і чому не чув,
Що такі, як ви, ходять парами?..
Хто тобі був твій хороший друг?
Кожен спогад з ним пахне травами!..
Хто тобі був?..

Пам'ятаєш, як листя розсипалось,
Ти намацала на серці тріщину,
Залила її теплою кавою,
Та йому все ж не стала цікавою...
Край твого вікна ваза вже пуста,
Бо любила лиш одного — його нема...
Висохла вода хай як плакала,
Вмієш любити — умій і прощатися!..

Приспів.

Хто тобі був твій хороший друг?
Той, чий голос ти досі згадуєш?..
Хто тобі був і чому не чув
Що такі, як ви, ходять парами?..
Край її вікна ваза вже пуста,
Бо хотіла лиш одного — його нема...
Висохла вода хай як плакала,
Вмієш любити — умій і прощатися!..