В світі не було б тебе

В світі не було б тебе,
Я б спитав "чому живу" в небес...
Десь у світі б без тебе блукав,
Без надій і без жалю...

Як би я без тебе жив?
Змайстрував би я собі любов...
Як художник, не здатний до див,
Колір дня побачить знов,
І вразить він його...

Як би я без тебе жив?
Ти скажи, що б я тоді робив?
Обіймав перехожих чужих?
Їх ніколи б не любив...

В світі не було б тебе,
То я б хотів, щоб знала ти:
В тому світі, що вічно живе,
Я б утратив сенс життя,
Його б не зміг знайти...

Як би я без тебе жив?
Ти скажи, що б я тоді робив?
Прикидався б, мабуть, що живу,
Як в човні без дна пливу...

А якщо б ти не жила,
Я тебе би сам собі створив,
Розгадавши секрети творця,
Просто я б тебе створив,
Щоб бачити завжди!

В світі не було б тебе,
Я б спитав "чому живу" в небес...
Десь у світі б без тебе блукав,
Без надій і без жалю...

Як би я без тебе жив?
Змайстрував би я собі любов...
Як художник, не здатний до див,
Колір дня побачить знов,
І вразить він його...