Розкажи, дівчино, про свою любов

Розкажи, дівчино, про свою любов,
Про твоє кохання хочу чути знов.
Чи у серці милому куточок ще є,
Де ніжність на скрипці тихо виграє?..
Хай ота мелодія летить у світи,
В яких ми зустрінемось тільки я та ти.
Знаю, що такому ніколи не буть —
Що пройшло, обом нам уже не вернуть.

Я не вірю більше у твоє кохання,
Мені не потрібно жодного зізнання.
Ти вітрами в полі чужім милувалась,
А мені в обличчя тільки посміхалась.
Не приходь, не хочу згадувати час,
Де були щасливими та й не один раз.
Про кохання змовчу, хоч душа болить,
Вірю, що без нього можна в світі жить.

Ой, дівчино мила, та й не зарікайся,
Хоч собі тихенько у правді зізнайся.
Не спіши палити надійні мости —
Для мене у світі найкраща лиш ти.
Подивися в очі, в себе запитай,
Хочеш — прийди в гості, в серце завітай.
Буду вдячним щиро за пам'ять твою,
Бо лише для тебе я долю молю.

Пробачити можу, повірити — ні.
Промайнуть печалі, пролетять ті дні.
Засяє на небі зіронька ясна,
Порадить чекати — ще буде весна.
Не приходь, не хочу згадувати час,
Де були щасливими та й не один раз.
Про кохання змовчу, хоч душа болить,
Вірю, що без нього можна в світі жить.