Букет для тебе

Ти сказала, що не любиш,
Кажеш правду щиру,
А я все ношу букети
Під твою квартиру.

П'ятий поверх, темні двері,
На вікні — троянди.
Дві бабусі біля входу —
Ніби барикади.

Кожен раз питають: "Хто я?
Для кого ці квіти?"
Я розказую їм байки,
Мовляв, ніде діти.

От і ходимо дворами —
Може, хто придбає.
Скоро підемо ночами,
Бо термін спливає.

Вже бабусі співчувати
Стали мені щиро,
Радять, щоб носив я квіти
Під твою квартиру.

Там живе одна дівчина
З доброю душею,
У біді тебе не лишить —
Подружися з нею.

Лечу швидко, мов на крилах,
Сходинки минаю,
З першої аж на четверту,
Як спортсмен, стрибаю.

Стою знову під дверима —
Тебе нема вдома.
Поклав квіти на підлогу
Та й пішов додому.

Дві бабусі пораділи,
Що квіти придбала:
Вони бачили, як ти
Світло вимикала.

Йду — поглядую на вікна,
Квіти червоніють.
Слава Богу, хоч троянди
Мене розуміють.

Очі, очі, ті дівочі,
Куди ви дивились?
Нащо мене проміняли
Та в хаті закрились?

Скільки ще мені ходити?
Хоч якось дай знати.
Все одно буду кохати,
Під вікном чекати.