Сніжинки щастя

За вікном зима малює сни,
Тихо ніч торкається думок.
Я чекаю — де, кохана, ти,
Де твій погляд, де твій крок...
Ти далеко... І мовчить зима,
Та душа до тебе йде сама.

Приспів:
Сніжинки щастя тануть на губах —
То не сніг, то сльози чекання.
Я біжу до тебе крізь вітри й страх,
Через холод, біль і мовчання.
Сніжинки щастя падають, летять,
Наче серце з грудей зривається знов.
Я так хочу тебе обійнять,
Бо без тебе — не гріє любов...

Тиха ніч до вікна припадає,
Сніг лягає, мов білий лист.
Без тебе душа завмирає,
Кожен день — мов холодний свист.
Я живу між надій і чекання,
Між "прийдеш" і тривожним "коли",
Бо кохання не знає мовчання —
Воно кличе крізь даль і вітри...

Приспів.

Сніжинки щастя — білий знак,
Що розлука не назавжди.
Я знаю: зустріч близько так,
Як світанок після зими!..

Приспів.

Сніжинки щастя!..

Приспів.

Я так хочу тебе обійнять,
Бо без тебе — не гріє любов...