Найпрекрасніше — любов

Є речі, що не купиш за роки,
Не сховаєш у кишені випадково.
Вони приходять тихо, без умов,
І змінюють людини серце знову.
Коли світ тисне, і темніє день.
І здається — далі вже нікуди,
Є щось, що лікує без імен,
І робить сильними слабких людей.

Бо найпрекрасніше в цім світі — любов,
Яка вміє нас усіх тримати!
Повертає надію без зайвих слів,
І вчить по-справжньому кохати!
Вона — як світло серед темних доріг,
Як вибір лишатись, і не тікати!
Бо найпрекрасніше в цім світі — любов,
Її неможливо зламати!

Можливо, хтось вже падав не раз
І збирав себе по частинах у тиші,
Може серце вчилося мовчати,
Та боялось знову сильно покохати...
Та навіть зранена душа не раз
Знову вчиться вірити, любити!..
І навіть після зламаних сердець
Любов знаходить шлях в них жити!..

Бо найпрекрасніше в цім світі — любов,
Вона вміє чекати й прощати!
Повертає надію без зайвих слів,
І вчить по-справжньому кохати!
Вона — як світло серед темних доріг,
Коли душа не просить захисту й броні!
Найпрекрасніше в цім світі — любов,
Повірте мені!..

Речитатив:
Якщо ти ще не знаєш, як це — любити.
Не поспішай зачиняти всі двері.
Любов не приходить, коли їй велять спішити,
Вона приходить у іншій манері.
Вона не питає про вік і роки,
Не рахує сльози й минулі втрати.
Вона поруч стає — без зайвого слова,
І вчить серцем усе відчувати!

Не бійся знову відкрити серце!
Не роби з нього камінь й броню!
Бо найпрекрасніше в цім світі — любов!
Я це кажу, як чоловік, що знає ціну!
Бо найпрекрасніше в цім світі — любов!