Чи впізнала ти мене?

Крізь метушню у натовпі
На площі міській
До мене пробивається
Вже знайомий погляд твій.
Невже це ти —
І я знову тебе зустрів?
У моєму фокусі —
Твої очі мовчазні,
Які, навіть без слів,
Так багато говорять мені.
У них ще жива тінь
Нашої минулої зустрічі.
Серце пам'ятає і пульсує
В особливому ритмі.
Я не казав, але так очікував
Цієї миті.
На долю секунди я втрачаю тебе
З поля зору — страх огортає:
Невже я втрачу тебе знову?

Приспів:
Ми зустрілися тієї ранньої весни, |
Коли зима тікала, лишаючи сліди. |
На площі, заповненій людьми, |
Я впізнав тебе. |
А чи впізнала ти мене? | (2)

Я продовжую дивитися
В те місце, де стояла ти.
Подих перехоплює,
І я одразу рушаю туди.
Тіні перехожих затуляють
Мені всі шляхи,
Але я таки доходжу —
І на тому місці вже не ти.
Я продовжую стояти
Онімілий у самоті,
Дорікання в думках
Не вщухають в мені.
Я відчуваю особливий
Дотик на своєму плечі,
В моменті озираюсь —
А переді мною ти.
Твій голос тремтить —
І ти ледь шепочеш: Прости...

Приспів.